Усі інгредієнти — не локальні. Але іноді потрібно прийняти данину 21 столітті та подякувати за те, що деякі акцентні по поживній користі продукти доступні у продажу. Довгожителі Окінава регулярно вживають ферментовані соєві продукти — тофу і суп місо. Важливо, що традиційні способи ферментації сильно відрізняються від промислових способів виготовлення, тому так важливо знайти відповідального виробника. Класична ферментація значно покращує якість сої, вона стає легшою для засвоєння, позбавляється антинутрієнтів. Тому той тофу, який їдять довгожителі Окінави, сильно відрізняється від тофу, який ми купуємо. Увага на якість та ферментацію, а не "швидкий" продукт, тоді повний порядок.

До 1940 року японські зони довгожителів щонайменше тричі на тиждень їли рибу з сімома порціями овочів і однією-двома порціями цілісних злаків на день. Крім цього, з'їдали по 2 порції ферментованої сої (білок, флавоноїди), переважно у вигляді тофу та місо пасти. У раціоні було помірно фруктів, яйця — кілька разів на тиждень. Продуктів з молока — не вище 3% всієї їжі або менше, м'ясо — раз на пару місяців. Загалом раціон на 80% вегетаріанський. І за будь-яких особливостей зі здоров'ям та віком 40-45+, сучасна здорова тарілка має прагнути бути саме такою.