Бабуся часто таку готувала. З дитячої перспективи вона була не така нудна, як молочна рисова, а ще й корисна завдяки цитрусовим. Звісно, можна приготувати подібну й з яблуками, айвою чи апельсинами. А літній варіант: з абрикосами або персиками. Я й досі її люблю, особливо з мандаринами.
Ця каша не потребує додаткових приправ. Якось натрапила на ось таку подачу (не моя): посипана подрібненим мигдалем. І цибулею. Але, чесно кажучи, без неї значно смачніше. Це австралійський рецепт для любителів експериментів. Проти горіхів нічого не маю, а от решта - під питанням. Якщо хтось спробує, розкажіть.
- 1 склянка будь-якого рису
- 2 мандаринки
- 1 ст. л. цукру (за бажанням)
- ванілін або насіння стручка ванілі
Все надзвичайно просто. Ставимо воду на вогонь - її має бути приблизно вдвічі більше, ніж рису (але це залежить від сорту). Коли закипить, додаємо рис і розділені на дольки мандарини. Кілька часточок можна додати без шкірки або вичавити сік ще одного мандарина просто в кашу.
Додаємо цукор за бажанням і зовсім трохи ваніліну. Зменшуємо вогонь і, помішуючи, варимо. Час від 10 до 40 хвилин, залежно від сорту рису. Каша має нагадувати вологе різотто і приємно пахнути цитрусовими.
За бажанням посипаємо цукровою пудрою або подрібненими горіхами.
Все надзвичайно просто. Ставимо воду на вогонь - її має бути приблизно вдвічі більше, ніж рису (але це залежить від сорту). Коли закипить, додаємо рис і розділені на дольки мандарини. Кілька часточок можна додати без шкірки або вичавити сік ще одного мандарина просто в кашу.
Додаємо цукор за бажанням і зовсім трохи ваніліну. Зменшуємо вогонь і, помішуючи, варимо. Час від 10 до 40 хвилин, залежно від сорту рису. Каша має нагадувати вологе різотто і приємно пахнути цитрусовими.
За бажанням посипаємо цукровою пудрою або подрібненими горіхами.
