Локальніше і сезонне — це не про патріотизм чи «генетичний код» продукту, не тренд. Це максимальна зрілість, стиглість продуктів, а значить найвища концентрація мікроелементів та антиоксидантів. Це природні ритми — сезон нересту навесні (риба), полювання (дичина, поле, гриби, будь-яке інше) восени. Місцева сезонна їжа відображає де і коли ви знаходитесь. Безглуздо говорити про їжу в упаковках зі мною або гомогенні маси сиру Філадельфія, вибачте.

Локальне та сезонне — це як у медитації, here and now. Тут і зараз. Де ви, у який сезон. На 80% будувати їжу ось так, із цілісних продуктів уже достатньо, щоби раціон був клас. А якщо додасте почуття прекрасного та різноманітності, то це деколи буде приправлено ноткою дуже ліберального гедонізму.

Приїхали до Карпат зі своєю рибою (на верхівці ніде добути свіже), але все інше — з ось цих трав під ногами, грибів та ягід з лісу, зелені та помідорів зі своєї теплиці :) Якщо вам здасться що трохи упороті по їжі — частка правди є. Але я так проживаю кожен інгредієнт та його текстуру, аромат та склад, та смак. Що трохи заздрю ​​сама собі. Where and when food situation.