Стокгольм відомий споконвіку. Зі своєю північною історією він навряд чи схожий на якийсь інший. Це маленький світ дивних та красивих винаходів, звичаїв та вдач. Досліджуючи Швецію та її столицю гастрономічно, насамперед, звертаємо увагу на ринки та сезонність, пробуємо гравлакс, потім вирушаємо на човні архіпелагом — за голубикою, грибами, свіжою рибою, а повертаючись до міста вирушаємо до кав’ярні за смачною кавою та випічкою. У шведських традиціях є поняття “фіка” — пауза на каву та спілкування. Такий “план мінімум”. З привезених рецептів — маринований оселедець і чарівні булки з корицею. Про все по черзі.

Час, коли сонце у Стокгольмі починає не лише світити, а й гріти, жителі та туристи посилено виконують програму мінімум — більше гуляти та їсти на свіжому повітрі. Мені здається, заняття на свій смак тут може знайти будь-яка людина. Є блошині ринки, антикварні лавки, вінтажні магазини, аукціони — у схибленій на інтер’єрному дизайні Швеції цього з головою. Одяг сюди ж.

Про Карлсона. Який мешкає на даху. У Стокгольмі. Ставлення до нього у Швеції не таке, як у нас. Для спокійних і правильних шведів Карлсон — маленький злодюжка та підбурювач, який шкодить і подає поганий приклад дітям. До “квартири” героя водять цілі екскурсії, розглядають дах із вулиці. Але кумедно інше — майже ніде у Стокгольмі ви не зустрінете штори чи фіранки. Нема чого соромитися чи боятися, безпека понад усе, так.

День на природі не виїжджаючи за місто — це у Стокгольмі легко. Як мінімум 4-5 основних островів з красивими та доглянутими парками значних розмірів — ідеальні для розмірених прогулянок. І бігу, до речі, теж. Одного дощового ранку напівмарафон Стокгольмом вийшов сам собою — не в кожному місті можна “зробити” 21 км вздовж води, з ландшафтними парками, бухтами, як із казок озерами та тут же набережною зі старим аристократичним духом і яхтами. І це не забігаючи у туристичне Старе Місто — Ґамла-Стан.

Стокгольм — одне з найдорожчих міст у Європі та економити тут дуже складно. Але якщо говорити про їжу — спробувати щось дуже шведське треба обов’язково. В цілому, традиційна шведська кухня не відрізняється якоюсь витонченістю. Це прості страви з тушкованої яловичини, фрикадельки (вибачте, мітболи), картопляні запіканки з анчоусами, вершкові супи з тріскою. Багато булочок із прянощами та смачного хліба — особливо житнього з добавками. Тут солять і маринують салаку, лосось, коренеплоди готують взагалі усілякими способами. Дуже вміло поводяться з дичиною — кабаном, оленем.

Про булки вийшло дуже багато, так що пост про випічку з рецептом шведських булок з корицею (або ягодами) буде окремо.

Окрім очевидної поради сходити до ресторану з гарним рейтингом (на стейк або рагу з оленя, наприклад, або щось рибне, сучасна гастрономічна культура в Стокгольмі на дійсно високому рівні), просту смачну їжу можна знайти на ринках. Найдешевше в ресторанчиках, які тримають турки. У них, до речі, завжди подають кілька шведських страв, тож мітболи з брусничним соусом там теж варто шукати. І обов’язково спробувати оселедця. Найпростіший і найпопулярніший метод приготування — маринований, у солодкому, пряному розсолі, який подають із гірчичним соусом. Такий оселедець подають з картоплею або житнім хлібом, їдять на сніданок з яйцями та й на вечерю як закуску.

‍