Я люблю баклажани за те, що в одному плоді міститься 80% денної норми клітковини, вітаміни С, В, В2, РР та каротин, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор та залізо. А ще в XVI столітті його називали “божевільне яблуко” 🙂 Запечені баклажани можна довго зберігати в холодильнику або навіть у морозильній камері, дістаючи взимку за потребою. Із заморожених можна робити смачні супи пюре та ікру. А поки є можливість купити свіжі – готуємо з них.
Медові баклажани з чилі
- 4-5 молодих баклажанів
- 6 перців чилі (свіжих чи сухих)
- 50 мл меду
- оливкова олія
- сіль
Духовку розігріти до 210С. Хитрий прийом дати чилі «димний» смак я привезла з Таїланду. Якщо готуєте з цілими сухими перчиками – так і робіть. Розігріти сковороду, влити олію. Додати чилі і готувати 13-15 секунд на дуже великому вогні, щоб шкірка стала темно-коричневою і пішов інтенсивний гострий аромат. Вимкнути вогонь і покласти чилі на серветку, щоб увібрала зайву олію. Якщо використовуєте свіжий чилі – вибирайте зелений, такий перець ароматніший. Баклажани нарізати скибочками 1/2 см завширшки. Змастити оливковою олією, медом, чилі (перчики залишити цілими + 1 розтерти або порубати). Дати постояти 2-3 хвилини. Викласти баклажани та перці на лист і запікати 20 хвилин. Перевернути та готувати ще 5-7 хвилин. Якщо вам здається, що баклажани ще сируваті (можливо, якщо використовуєте дуже великі та дорослі плоди), накрийте готові баклажани у тарілці харчовою плівкою, у теплі вони «дійдуть». Звісно, також можна готувати і цукіні. А ще до смаку додавати сухий часник, зіру, сухий орегано.
