"Апфель" — яблуко, "Сина" — Китай (нім.). Саме так виникло сучасне слово "апельсин". Вперше апельсин був згаданий у письмових джерелах понад 2000 років тому, а його батьківщиною вважається Південний Китай. Пройшовши довгий шлях через Індію та Єгипет, у XV столітті апельсин дістався Європи, а на початку XVIII століття — Росії. Князь Меншиков вирощував заморські плоди в оранжереях свого палацу.

Корисні властивості апельсина:
Апельсин містить вітамін С, весь комплекс вітамінів групи В, вітамін А, ретинол, вітамін К, а також такі мінерали, як калій, фосфор, кальцій, магній, натрій, залізо, мідь і цинк. Апельсини тонізують організм, зміцнюють імунітет і допомагають боротися з м'язовими спазмами (судомами). За своїм складом апельсин є чудовим і ефективним засобом для боротьби з авітамінозом, а також для профілактики захворювань печінки та гіпертонії. Їх також рекомендується вживати для нормалізації стану стінок кровоносних судин — у цьому нам допомагає міждолькова частина та біла шкірка апельсина, які містять гесперидин. Високий вміст вітамінів у поєднанні з калієм робить апельсин корисним при порушеннях водно-сольового обміну (що актуально при похміллі). Речовина інозит, яка міститься в апельсині, сприятливо впливає на нервову систему, стимулює роботу кишківника та підвищує його перистальтику. Свіжовичавлений апельсиновий сік добре вгамовує спрагу. Клітковина апельсина пригнічує гнильні процеси в кишківнику та нормалізує травлення. Апельсини рекомендуються до вживання малорухливим людям, оскільки вони запобігають ожирінню.

Шкідливі властивості апельсина:
Апельсини є сильним алергеном. Їх не рекомендується вживати маленьким дітям та дорослим у великій кількості. Людям із захворюваннями, такими як виразкова хвороба, хвороба дванадцятипалої кишки, гастрит із підвищеною кислотністю, панкреатит та ентероколіт, слід обмежити або повністю виключити апельсини з раціону. Шкірку (цедру) апельсина не рекомендується вживати при хворобах нирок, печінки та підшлункової залози через високий вміст ефірних олій.

‍