Своїм ім’ям м’ята завдячує героям грецьких міфів. За легендою, цар підземного світу Аїд закохався в німфу на ім’я Мінта. Ревнива дружина царя, Персефона, перетворила суперницю на траву, яку вже не зміг розчаклувати закоханий Аїд, але подарував їй ніжний та освіжаючий аромат.

У давньому Римі м’яту змішували з медом, щоб освіжити подих після вина. Одне з найдавніших пряних рослин, дуже схоже на м’яту за виглядом і смаком, згадується навіть в Євангелії від Матвія, але досі немає підтвердження, чи йшлося саме про м’яту. Окультурена м’ята була у XVII столітті в Англії, звідки поширилася по всій Європі.

Корисні властивості:
М’ята містить ефірні олії ментолу, дубильні речовини, таніни. Вона стимулює роботу серця, знімає серцебиття, тонізує кровообіг та зменшує біль. Має протизапальну дію, допомагає при застуді та знижує температуру. Знімає шлункові болі й спазми, полегшує печію, здуття та подразнення кишечника, усуває гикавку. Сприяє роботі печінки й жовчного міхура, допомагає виводити камені. Ефірні олії загоюють рани та порізи.

М’ята діє заспокійливо: допомагає впоратися з нервовим напруженням, відновити сили. Корисна для шкіри — вирівнює колір обличчя, знімає запалення, лікує висипання й судинні «зірочки». Полоскання рота м’ятним настоєм застосовують при карієсі та запаленні ясен. Вважається афродизіаком.

Шкідливі властивості:
Не відомі.

Рецепт: Полуниця з лимоном і м’ятою
Покладіть кілька охолоджених ягід полуниці у піалу чи келих, зверху видавіть трохи лимонного соку, посипте дрібним цукром і цедрою лимона. Прикрасьте листочками м’яти. Ідеальне доповнення до охолодженого шампанського.