По-перше, кандиду надто демонізували.
Кандида у нормі живе у кожної людини. Дріжджові гриби роду Candida мешкають на шкірі, у піхві, ротовій порожнині та кишківнику. Те, що вона розростається – справа рук вашого способу життя та тарілки.

По-друге, якщо вже діагностовано, важливо усунути повноцінно. На жаль, без змін у харчуванні – не вийде. Кандида майже екскаватором поглинає прості вуглеводи (все солодке!): солодкі фрукти та сухофрукти, мед (і всілякі сиропи підсолоджувачі), молочну та кисломолочну їжу, любить злаки з глютеном, білий рис, крохмалисті овочі типу картоплі, горошку, бобових (арахіс в тому числі), все що містить дріжджі, алкоголь. Само собою джанк: копчення, чіпси та перероблену їжу, газовані солодкі напої, всі заводські соуси (кетчуп, майонез, соєвий та інше). Підсилить її зростання прийом антибіотиків, ІПП та нерідко КОК. По-третє, ще раз, кандида - це норма, якщо лікар і конкретний аналіз та прояви тіла вам не говорять, що треба лікувати - то лікувати не треба "про всяк випадок". Але якщо Candida albicans (зараз ще часто і non-albicans (C. krusei, C. tropicalis, C. kefyr, C. glabrata, C. parapsilosis))
висіваються і заважають жити – лікуємо.

95-99% бактерій існують у природних екосистемах у вигляді біоплівок.

Бактерії становлять 5-35% маси біоплівки, решта - міжклітинний матрикс. Це називають соціальною поведінкою (quorum sensing) мікроорганізмів. Працюючи з грибами (найпростішими, паразитами) лише фармою, ми руйнуємо ядро, але не виводимо екосистему, недорозщеплюємо біоплівки.

Майже 100% бактерій здатні до утворення біоплівок - це спосіб виживання. Такі собі мікробні колонії із щільною захисною стіною. Бактерії можуть розсіятися з біоплівки, щоб знайти нові ніші та ініціювати утворення нової біоплівки, що призведе до завершення життєвого циклу біоплівки. Стратегії формування антибіоплівки в основному націлені на кожен етап розвитку біоплівки, включаючи пригнічення адгезивної матриці та прикріплення мікробів, порушення генерації ECM і переривання передачі сигналів QS (вибачте). Candida мають спеціальні набори глікопротеїнів, пов'язаних із глікозилфосфатидилінозітолом (GPI), які дозволяють йому прилипати до поверхонь мікроорганізмів. Коротше, сильна прилипала.

Candida albicans здатні утворювати біоплівки на живих і неживих поверхнях (зі Стафілококом найбільш вивчена), - слизові оболонки та катетери. Після прилипання дріжджових клітин до поверхні відбувається розвиток клітин гіф у верхній частині біоплівки. Зрештою це призводить до більш стійкої, зрілої біоплівки та дисперсії дріжджових клітин.

Баланс гормонів впливає на кандиду. Завжди, дівчатка. Деякі виступають бустером (естрогени, наприклад), деякі гормони – прогестерон – зменшують активність. У дівчат це вічні "гойдалки" - під час фази овуляції (високі рівні E2 естрадіолу) нейтрофіли зникають з просвіту піхви і коли є дисбаланс естроген/прогестерон у бік естрогену - збільшується можливість колонізації кандидою. Знову та знову. При вагітності, прийомі кок теж часто.

Відповідно, прощаючись з кандидою, вкрай безглуздо і не ефективно не використовувати протиплівкові препарати, причому пролонговано. Присутність у матриксі біоплівки ферментів, що забезпечують його деградацію, сприяє розпаду біполімерів на низькомолекулярні продукти, які згодом можуть бути використані клітинами як джерело вуглецю та енергії. Ці ферменти беруть участь і в завершенні життєвого циклу біоплівки, провокуючи відкріплення клітин.

Це процес займає час і він же вивільняє в просвіт і мертві, і клітини, що ще вижили. Важливим механізмом, що забезпечує розпад біоплівки є ферментативна деградація компонентів матриксу (ферменти руйнують полісахариди матриксу та забезпечують відкріплення клітин та руйнування біоплівки).

Протиплівкові:

• НАК
• Протеоліт ферм натто серра
• Хітозан
• Монолаурін
• Екстракт кориці (транс-циннамальдегід) інгібує біоплівки протеобактерій та грибів
• Ферменти
• Журавлина - впливає на руйнування позаклітинного матриксу, проти формування нових “стін”