Назва Glühender Wein перекладається з німецької як «палаюче вино». Це ідеальний супутник довгих осінніх і зимових вечорів, що огортає теплом та пряними нотами.

Ще 2000 років тому давньоримські кулінари описували вино, настояне на кориці, гвоздиці, чебреці, коріандрі та лавровому листі. У XVI столітті в європейських кулінарних книгах вже з’явилися рекомендації нагрівати бордо або кларет, додаючи до нього мед, корицю, кардамон і навіть галангал. 

Класичного рецепта глінтвейну досі не існує – він завжди залишається простором для експериментів. Однак незмінними складовими є вино, спеції та фрукти. Глінтвейн не терпить поспіху – це напій для неспішних зимових вечорів, де кожен інгредієнт додає особливу нотку в загальну симфонію смаку.

Для приготування беруть ординарне вино, трохи води та спеції. Важливо пам’ятати, що глінтвейн не повинен закипати – оптимальна температура нагрівання становить 70°C. Його аромат розкривається у поєднанні гвоздики, кориці, меду або цукру, кардамону з лимонно-евкаліптовими відтінками, мускатного горіха, чорного перцю горошком. Фрукти надають напою особливу глибину – традиційно додають лимон, апельсин або яблуко. А для насиченого смаку – зірчастий аніс, гострий імбир, лайм чи навіть лавровий лист.

Окрім своєї здатності зігрівати та розслабляти, глінтвейн корисний під час відновлення після хвороб, допомагає при фізичному та емоційному виснаженні, додає сил та настрою. Це більше, ніж просто напій – це маленька церемонія затишку та насолоди.