Своїм іменем м’ята завдячує героям грецьких міфів. За легендою, цар підземного царства Аїд закохався в німфу на ім’я Мінта, але ревнива дружина царя, Персефона, перетворила суперницю на траву. Закоханий цар так і не зміг її розчаклувати, але подарував їй тонкий, освіжаючий аромат.

Стародавні римляни змішували м’яту з медом, щоб освіжити дихання після вина. Одну з найдавніших пряних рослин, яка зовні та на смак дуже схожа на м’яту, згадують і в Євангелії від Матвія, однак достеменно не встановлено, чи була це саме м’ята. М’ята була окультурена у XVII столітті в Англії, звідки й поширилась Європою.

Корисні властивості:
М’ята містить ефірні олії ментолу, дубильні речовини, таніни. Стимулює серцеву діяльність, знімає серцебиття, тонізує кровообіг, полегшує біль у серці. Має протизапальну дію, корисна при застудах, знижує температуру. Знімає шлункові болі й спазми, допомагає при печії, здутті, подразненні кишківника, гикавці. Стимулює роботу печінки й жовчного міхура, сприяє виведенню каменів. Ефірні олії загоюють порізи й рани. Має заспокійливу дію, допомагає при нервовому перенапруженні, відновлює сили. Добра для шкіри: вирівнює колір обличчя, лікує висипання, акне, судинні «зірочки». Полоскання рота настоєм м’яти корисне при карієсі та запаленнях ясен. Є афродизіаком.

Шкідливі властивості:
Невідомі.

Рецепт: Полуниця з лимоном і м’ятою
Покладіть кілька охолоджених ягід полуниці в піалу або келих, зверху вичавіть трохи лимонного соку, злегка посипте дрібним цукром і лимонною цедрою. Прикрасьте листочками м’яти. Ідеально до охолодженого шампанського.