Навичка вивчення етикеток - не соромна, корисна і повинна закріпитися в сім'ї.
Читати склад - важливо рівно настільки, наскільки важливо те, що ми їмо (кладемо в тарілку і всередину себе).
Єдиної системи читання етикеток у світі на даний момент не запроваджено. Є ряд стандартів у розвинених країнах і країнах, що розвиваються.

Частину правил все ж таки можна виділити:

• інгредієнти на упаковці найчастіше розташовуються у порядку зменшення їхньої масової частки у складі
  ”розмір порцій”. Розміри порцій стандартизовані, щоб було легко порівнювати схожі продукти; вони представлені в знайомих одиницях вимірювання, таких як чашки або шматочки, за якими слідує метрична кількість, наприклад кількість грамів. Розмір порції відображає кількість, яку люди найчастіше їдять чи п'ють. Це не рекомендація щодо того, скільки слід з'їсти чи випити.
• ”калорії”. Вказано на 100 г продукту або частіше на розмір рекомендованої порції. Цифра не відображає кількість калорій у всій пачці продукту.
• "поживні речовини". Насамперед вказують ті, які варто обмежити в раціоні: цукор, натрій (сіль) і насичені або трансжири.
• важливо, щоб серед перших інгредієнтів не було цукру і трансжирів (маргарин, гидрогенизированное масло, кулінарний жир).
• не варто обманюватися написом "без цукру", у складі продукту може бути сироп (кукурудзяний, глюкозний, фруктоза, мед, агави, топінамбура, мальтодекстрин).
• цукрозамінники - не найкраща заміна, вони взаємодіють зі смаковими рецепторами, що відповідають за солодкий смак, та підтримують залежність від солодкого. Вкрай складно розірвати цей ланцюг. Цукзами - це милиця і досить агресивна залежність.
• "без ГМО". Генномодифіковані продукти ніяк не можуть нашкодити організму людини, а кількість пестицидів, що використовуються для вирощування продукту, може бути нижчою, ніж у «домашніх».
• ”біо”. Таке маркування може не нести ніякої додаткової цінності та навантаження, або зовсім бути частиною етикетки та маркетингу. Цікавтеся виробником, його історією та підходом до вирощування – значно коректніший крок, ніж просто помітити “зелений листок” на упаковці.
• добавки з індексом Е часто не несуть ніякої небезпеки, вони можуть бути цілком натуральними і часто бентежать при виборі натуральних продуктів. Щоб мінімізувати ризики, правило "що менше Е, тим краще" - робоче. 1-2 консерванти зрідка допустимі, склад у 5 рядків, серед яких половина невідомих слів - ні
• нітрити E249 та Е250 та нітрати E251 та Е252 у м'ясній продукції асоціюють вказує на їх зв'язок з розвитком деяких видів онкології. Європейське агентство з безпеки продуктів харчування (European Food Safety Authority, EFSA) переглядає норми щодо їх вмісту у продуктах. Як знизити ризики – відмовитись від м'ясних напівфабрикатів: сосисок, ковбас, консервів. Солення та в'ялення допустимі в помірній кількості.