Гречка належить до групи псевдозлаків. Псевдозлаки – насіння, яке ми їмо як інші каші (зазвичай це злаки), але за фактом вони – просто насіння трав’янистих рослин, що ростуть на травах. Інші поширені псевдозлаки – кіноа та амарант. Псевдозлак відрізняє часто більш класний і нутритивно цінний склад і в них немає глютена, який часто виключений на лікувальних протоколах, включаючи аутоімунні захворювання, запалення шлунково-кишкового тракту, алергії та ін.
У східній Європі ми гречку їмо частіше як кашу, відварюючи смажене насіння гречки. Хоча останніми роками у продажу стало багато і зеленої гречки – вона завжди з менш вираженим смаком і липкіша. У світі гречку не часто їдять, а якщо й зустрічається, більше у вигляді гречаного чаю чи переробляється на борошно, локшину.
До статусу суперфуду гречка увійшла не так давно. Порівняно з рисом, спельтою, навіть пшоном, перловою крупою, її склад – крутіший. У гречці є всі типи клітковини для здоров’я кишківника (включаючи резистентні крохмалі в тонких плівках-оболонках, а це основа-пребіотик для бутирату – палива роботи стінок і мукоза товстого кишківника. Його переваги можуть включати покращений контроль рівня цукру в крові).
Білку, всупереч сотні статей, у гречці мало. Ну мало, близько 3%, зате профіль амінокислот майже повний: 18 з 20. Найбільше глютаміну (теж цілісність і здоров’я слизових), аспарагіну (нервова система та метилювання, хто там в курсі фаз детоксу печінки – бере участь), гліцину (при стресі в пігулках багато хто застосовував, вірно?).
У гречці навіть є мінімальний набір мінералів – маргенець, мідь, магній, залізо.
І навіть кілька антиоксидантів, які в топ-продажах БАД зараз – кверцетин, рутин. Але важливо розуміти, що склад трав’янистих рослин такий, що ні білки, ні мінерали з них так просто і абсолютно не засвояться) а ось гречку, як хороше джерело повільних вуглеводів, у всі бонуси для ШКТ однозначно варто використовувати.
Мої хлопці-клієнти та пацієнти з медичними протоколами знають фразу:
“Каша – не завжди гірка липкого гарніру”.
Надивіться ідей як їсти гречку:
- з грибами
- з зеленню та паростками
- замочену зелену – для випікання гречаного хлібу (без пшениці і жита)
- з насінням
- з ферментацією
- весна ж – зі спаржею та полуницею, м’ятою, як каша-салат
- зелену гречку використовують як основу солодких каш (на альтернативному молоці, з ягодами, горіхами)
